С.Д.Дем’янчук у своїй роботі «Українське краєзнавство: сторінки історії» зазначив: «Необхідність краєзнавства для суспільного життя, господарювання та культури має духовно-психологічну та соціально-економічну мотивацію. Його виникнення і функціонування стимулюється з одного боку, практичними потребами, а з іншого - генетичне успадкування родовідних начал спонукає до передачі від покоління до покоління і між людьми одного покоління духовних елементів та історичних знань… Краєзнавство відіграє велику роль не тільки як підґрунтя історичних і природничих наук, а як і активний чинник формування побутово-історичної свідомості населення, особливо підростаючого покоління, і , мабуть, єдиний засіб для одержання інформації про історичне, природне, економічне та літературно-мистецьке довкілля в масштабах села, міста, району, області.» Без краєзнавства неможливе вивчення історії держави. Воно є невід’ємною складовою національної культури, ним, як скарбницею знань про рідний край, користуються в своїй повсякденній роботі не лише працівники освіти та науки, а і спеціалісти різних галузей господарства, культури та мистецтва, бізнесмени. Основна мета використання краєзнавчого матеріалу в навчально-виховному процесі полягає в: • формуванні цілісної системи знань про рідний край, його основні етапи розвитку; • визначенні ролі місцевих подій в історичного розвитку нашої Батьківщини; • роль особистості в розвитку рідного краю та України в цілому; • охоронній роботі історичних пам’яток на території краю. Щоб дослідження історії рідного краю мали свою послідовність та цілісність, необхідно теоретичні знання закріплювати практичними: походами, екскурсіями, які створюють систему вивчення історії рідного краю. Для того, щоб наші учні знали, любили, примножували та берегли природу, культуру, історію рідної землі я і вирішила працювати з гуртківцями за програмою Л.Гайди «Кіровоградщина. Історія рідного краю». Розраховувала, що результати роботи нашого гуртка стануть у нагоді як вчителям та вихователям так і батькам і громаді села. Основні завдання програми полягають у формуванні таких компетентностей: Пізнавальна компетентність Практична компетентність Творча компетентність Соціальна компетентність Регіонально-культурологічна компетентність Перевірка компетентностей вихованців здійснюється під час проведення практичних занять (змагання, вікторини, конкурси, зустрічі з творчими людьми; відвідування музеїв, виставок, пам'яток та екскурсійних об’єктів) туристичних прогулянок, походів та подорожей. Важливим аспектом реалізації програми є виконання учнями індивідуальних завдань та їх популяризація. Знання і уміння, отримані при ознайомленні з історією та культурою краю, опосередковують ставлення гуртківців до подій сучасності, слугують основою для подальшої реалізації їхнього сутнісного потенціалу у реальному суспільному середовищі. Щоб учні відчували значущість своєї пошукової та дослідницької роботи, результати цієї роботи оформляємо таким чином, щоб вчителі, учні і, навіть, односельчани мали можливість користуватися цими матеріалами. Наприклад, в школі ці матеріали можна використовувати під час навчально – виховного процесу і складати зміст цілого уроку та виховного заходу, або окремих їх елементів. На уроках з використанням краєзнавчого матеріалу історичні факти, відшукані гуртківцями, можна розглядати на будь-якому етапі. Виховні заходи можна будувати таким чином, щоб краєзнавчий матеріал був як основою заходу так і елементом його. Я.Треф’як у книзі «Методика краєзнавчої роботи в національній школі» рекомендує використовувати елементи краєзнавства так: 1)краєзнавчий вступ до уроку, або одного з питань, що розглядається на ньому; 2)краєзнавча конкретизація з основних проблем знань; 3)краєзнавче доповнення до опорного матеріалу; 4)краєзнавчий матеріал як основа вивчення теми уроку, або деяких його питань. Всім зрозуміло, що після 6 – 7 уроків дуже важко зацікавити учнів, якщо проводити заняття гуртка копіюючи уроки в школі. А тому програма Лариси Анатоліївни, яка передбачає багато практичних годин – це знахідка для керівника. Змагання, вікторини, конкурси, зустрічі з творчими людьми; відвідування музеїв, виставок, пам'яток та екскурсійних об’єктів це те що необхідно дітям, практичні заняття дають змогу розкрити ті здібності учнів які під час звичайних уроків не проявляються. Конкурс міні-творів після екскурсії та зустрічей зі старожилами села, виготовлення кросворду чи таблиці, виготовлення електронної презентації чи буклету це той результат роботи учня який можуть побачити і оцінити як однокласники так і вчителі та батьки. Під час вивчення історії Кіровоградщини діти знайомляться і з історією свого села, відомими особистостями Крупського, історією соціальних об’єктів села(клуб, школа, садок, бібліотека, МТС, тощо). Зібрані матеріали оформляємо у газетні публікації, твори-роздуми, презентації, які можуть використовувати у своїй роботі і педагоги школи. Нижче наведені види роботи для навчально-виховного процесу за результатами пошуково-дослідницької діяльності учнів. Робота з кросвордом (до 75-річчя створення області) - Якщо правильно дамо відповіді на запитання кросворду то прочитаємо назву нашого краю: 1. Як раніше називалося село на правому березі Сугоклеї? 2. Як раніше називалося село на лівому березі Сугоклеї? 3.Як називається вулиця, що однією стороною заходить далеко в поле? 4.Як називається річка, що протікає через наше село? 5.Як називається підприємство нашої області, що випускає найсмачніші сосиски? 6.Назвіть вулицю на якій проживає найбільше молоді. 7. Назвіть вулицю на якій розміщена наша школа. (Наш край - Кіровоградщина) Робота з таблицею Дану таблицю використовують у роботі вчителі при вивчені теми «Вулиці мого села». (Урок «Рідний край»). № п/п НАЗВА ВУЛИЦІ ЧОМУ ЇЇ ТАК НАЗВАЛИ ОСОБЛИВОСТІ ВУЛИЦІ 1 Шабанова В честь героя війни Івана Шабанова На ній розміщена школа і дитячий будинок 2 Прибережна Починається на березі р.Сугоклеї Сама довга вулиця села 3 Перемоги В честь перемоги нашого народу над фашистами в роки ВВв. На ній знаходиться братська могила і Меморіал загиблим односельцям. 4 Центральна Проходить через центр села. На ній розміщена сільрада і лікарня 5 Польова Заходить далеко в поле. На цій вулиці будинки розміщенні лише з одного боку. 6 Молодіжна В той час коли її так називали там жило багато молодих сімей На цій вулиці розміщено сільську бібліотеку. Твір-розповідь «Моя вулиця» (уривок) «Хтось чужий назвав би нашому вулицю Зеленою, або Квітковою бо і зелені і квітів на ній досить, можна було б назвати її Молодіжною, або Шкільною, та кожен, навіть самий меленький школяр знає, що наша вулиця носить ім'я Героя війни Івана Герасимовича Шабанова. В шкільному коридорі є стенд. Який розповідає всім про подвиг Івана Герасимовича, а гармата в центрі села - пам'ятний знак в честь загиблих героїв. Під час проведення військово-патріотичної гри „Гарт” учні обов'язково відвідують висотку 196,3 на північному заході села - на цьому місці здійснив свій подвиг і загинув гвардії старшина, комуніст, Герой Радянського Союзу Іван Герасимович Шабанов.» Уривок з газетної публікації: « Карлівська машинно-тракторна станція (МТС) бере свій початок в далекому 1934 році, коли на виконання Постанови Пленуму ЦК від 22/ХІ-ЗЗ Зінов’євським райвиконкомом було прийнято рішення організувати в Зінов’євському районі порядком розукрупнення Зінов’євської і Аджамської МТС нову МТС площею землі 27625га. Розташувати центральну садибу вирішили в с. Карлівка, як найбільш забезпечену для МТС приміщеннями, розташовану в центрі району діяльності та у зручному місці по відношеню до залізниці, назвати МТС: Карлівською.» Дані таблиці, кросворди, статті та різного типу тексти стають в нагоді вчителям-предметникам, вихователям, організаторам дитячого колективу не лише під час уроків, а і на районних та обласних семінарах, що іх проводить наша школа, сільських заходах, що організовує сільська громада. Учні відчувають гордість за свою роботу, виникає бажання ще більше працювати. ВИСНОВКИ Мета роботи учнів у краєзнавчому гуртку полягає у формуванні особистості з глибоким відчуттям своїх коренів, свого роду, народу; у розвитку кращих ментальних рис українця, що спираються на принципи природовідповідності та культуровідповідності; у пробудженні інтересу та прищепленні глибокої любові до рідної мови, літератури, історії, поваги до символів, традицій та звичаїв своїх земляків. Результати роботи нашого гуртка мають схвальні відгуки, як від учительського колективу так і батьківського. Помічаю, що залучення батьків до краєзнавчої діяльності допомагає у формуванні учнівського колективу, вихованні в учнів людяності, поваги до старших, доброзичливому ставленні до товаришів. Батьки не лише допомагають дітям про виконанні завдань краєзнавчого характеру, а і самі залучаються до краєзнавчої діяльності: виготовляють стенди, плакати, споруджують і доглядають пам’ятні знаки на віднайдених місцях поховань, допомагають при зборі даних про певні історичні події, як родинні так і загальнодержавні. У процесі краєзнавчої діяльності я та мої колеги допомагаємо кожному учневі так організувати своє життя в школі, своє навчання, поведінку, учнівську діяльність, щоб кожен з них проймався народним світоглядом, українським патріотизмом, формував у собі гуманістичну спрямованість, моральну зрілість, громадянську позицію. Є щось святе в словах «мій рідний край». Для мене – це матусі пісня ніжна І рідна сторона, від квіту білосніжна, І той калиновий у тихім лузі гай. Л І Т Е Р А Т У Р А 1. Антонович В. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори.-К.,1995. 2. Босько В. Історичний календар Кіровоградщини на 2011рік.-Кіровоград.2010. 3. Дем’янчук Г. Українське краєзнавство: сторінки історії. 4. Л.А.Гайда. Програма «Кіровоградщина.Історія рідного краю» 5. Не старіють душею ветерани. Кіровоград. 2007. 6. Українська Радянська енциклопедія.-К.,1980.-т.5 7. Треф’як Я. Методика краєзнавчої роботи в національній школі. -Івано-Франківськ, 2002. 8. Тронько П. Історія міст і сіл України в контексті регіональних досліджень (досвід, проблеми, перспективи)//Краєзнавство.Географія.Туризм.-2001.№41. 9. Шурапов В. Земний уклін тобі, солдате…Кіровоград.2005.